Я встал утром с головной болью, которая стала моим постоянным спутником. Но этот день обещал быть особенным, я решил приостановить свою пустую жизнь и сделать что-то экстраординарное. Ведь мне уже давно хотелось закладки, чтобы забыть обо всем и просто быть виртуальным поклонником хороших эмоций и ощущений.
Я уже давно дружил с блямбой, но думал, что настало время для чего-то нового. Так что я решил попробовать кодеин, слышал, что это настоящий кайф. Итак, после нескольких звонков и поиска нужных контактов, я наконец-то добыл эту "сластену".
Комната погружалась в дым гашиша, а я дыл кодеин со своей новой подругой. Мы не знали друг друга ни на йоту, но это ничуть не помешало нам ощутить непреодолимое желание быть вместе. Вдохновленные нашими эйфорическими состояниями, мы решили, что наша связь прочнее, чем любые одиночные дозы.
Я даже не мог себе представить, что наша любовь приведет меня к такому экстраординарному поступку. Да, я решился жениться на этой некрасивой подруге, которую я знал всего пару дней. Но, как говорится, "любовь всё простит".
Мы решили двинуться куда-нибудь подальше, чтобы наше счастье оказалось подальше от лживых и завистливых взглядов окружающих. Мы скамили деньги, собрали свои вещи и отправились в путь. Я сразу понял, что моя жизнь больше не будет прежней, она стала более интересной и загадочной.
Мы остановились в городе, где никто нас не знал. Наша жизнь стала похожа на бурный сон, который когда-то видел на амфе. Мы ощущали себя непревзойденными, а наши дни были наполнены мистическими приключениями. Каждый вечер мы устраивали вечеринки с нашими новыми друзьями из подпольного мира.
| Я постоянно дыл гашиш в ожидании новых ощущений, а она позволяла себе почувствовать аромат своей курицы. |
Мы проводили все свое время в этом замкнутом мире, где наши мечты воплощались в реальность. Мы были как две половинки, которые сливались воедино, чтобы создать нечто еще большее.
Однако, со временем я начал замечать, что наши ссоры и ревности стали превалировать в нашей свежей любви. Было как будто я вновь оказался под влиянием амфетамина, который разорвал меня на части.
Я понял, что наша любовь была построена на лжи и обмане. Эта незримая связь, которую мы считали непреодолимой и вечной, оказалась всего лишь иллюзией.
Мы решили разойтись, и я понял, что это был самый правильный выбор. Жизнь после этого стала постепенно налаживаться. Я осознал, что наркотики и неправильные решения только уводят от настоящей жизни и истинного счастья.
Сегодня я понимаю, что все произошедшее было лишь частью моего пути самоопознания. Я научился ценить истинные ценности и прекратил скамить судьбу.
Так что, друзья, помните, что наркотики и пустая жизнь - это лишь мечты, которые могут превратиться в кошмар. Смело идите вперед и ищите свое счастье, которое никогда не найдете воображаемых мирах.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!